Найперший Dacia Duster зʼявився ще у 1980-х роках

Всі люблять Dacia Duster, люблять ще з 2010 року, коли на ринку з’явилося перше покоління моделі – позашляховик за вигідною ціною. На сьогоднішній день продано понад два мільйони одиниць цього бестселера.

А з огляду на нещодавно випущене третє покоління, їх кількість, ймовірно, значно збільшиться. Однак мало хто знає, що Duster 2010 року був першою моделлю в серії позашляховиків Dacia, яка продовжується і донині. Проте це був не перший автомобіль з назвою Dacia Duster. З 1985 по 1993 рік модель ARO 10 4×4 експортувалася до Великобританії під назвою Dacia Duster.

ARO? Що це таке? У 1957 році компанія «Auto Romania» (звідси й абревіатура) стала першим румунським автовиробником (Dacia приєдналася в 1966 році), який почав виробляти позашляховики. Спочатку вони будували подальші розробки радянського ГАЗ-69, найвідомішим з яких був M 461 з 1964 року, який також імпортувався до НДР. Як пишуть Еберхард Кіттлер та Міхаель Дюннебієр у книзі «Kraftfahrzeuge der DDR», з 1969 року було вироблено 4 150 одиниць. По всьому світу ARO продала 53 000 автомобілів типу M 461 та його подальших розробок.

На початку 1970-х років з’явився новий кузов ARO 240, знову з брезентовим верхом. Задній міст був сконструйований як жорстка вісь з поздовжніми листовими ресорами і похилими амортизаторами, в той час як передній мав незалежну підвіску з подвійними поперечними важелями, гвинтовими пружинами і вертикально розташованими амортизаторами. Інші особливості шасі включали черв’ячне рульове управління і барабанну гальмівну систему.

2,5-літровий чотирициліндровий бензиновий двигун з водяним охолодженням розвивав 75 к.с. і був оснащений карбюратором з нисхідним розташуванням циліндрів за ліцензією Weber. Вантажопідйомність становила 680 кг при власній масі 1520 кг, а максимальна швидкість – 113 км/год. Вважається, що в НДР було імпортовано близько 4700 таких автомобілів, 2 000 з яких були дизельними.

У 1980 р. серія ARO 24 отримала «молодшого брата» – серію ARO 10. Модель 10, довжина якої становила від 3,91 до 4,81 метра залежно від кузова, мала спільні з Dacia 1300 компоненти, від двигуна до передньої осі, і була натхненна Renault Rodeo та Citroën Méhari.

ARO 10 випускався в багатьох варіантах кузова, оснащувався сімома різними двигунами (бензиновими і дизельними) і пропонувався з колісною формулою 4х2 і 4х4.

ARO 10 також продавався у Великобританії (де люди завжди були відкриті до автомобілів Східного блоку) з 1985 року як Dacia Duster, а на деяких міжнародних ринках – як Dacia 10.

Назва Dacia була обрана тому, що британці вже були знайомі з Dacia Denem, ліцензійним Renault 12, який був представлений в 1982 році. Цікавий факт: у Німеччині через деякий час була спроба продати Dacia 1310 на базі Renault 12 під назвою ARO Familia.

Історія Duster у Великій Британії переповнена проблемами з імпортерами. Плани представити автомобілі протягом 1982 року були зупинені, коли перші імпортери припинили торгівлю.

Проблема виникла восени 1990 року, коли нові імпортери поступилися місцем третій компанії, а в 1993 році імпорт припинився, вочевидь, назавжди. Останній Duster був проданий у Великобританії у вересні 1993 року, але автомобіль все ще був доступний в Румунії та інших європейських країнах як серія ARO 10. З 1997 року випускалася також модель з відкритим верхом, створена на основі ARO 10, під назвою ARO Spartana.

Фінальна версія моделі 10, яка вироблялася з 1999 року, отримала назву ARO 10 Super, мала дещо змінений дизайн і базувалася на шасі більшої моделі ARO 24. Автомобіль був доступний на багатьох експортних ринках, а у Великій Британії він продавався під назвою Dacia Duster до 2006 року, коли його виробництво було припинене.

Оригінальний британський Duster був дуже доступним за ціною – 4 995 фунтів стерлінгів (порівняно з Land Rover 90 за 8 606 фунтів стерлінгів). Але, як кажуть колеги: «Дешевий, так. Але й потворний. Якість збірки була диявольською, надійність вельми сумнівною, а водіння не приносило жодного задоволення. З неточним і млявим рульовим керуванням, млявим важелем перемикання передач, йому бракувало механічної досконалості. Можливо, ще важливіше те, що з його маленькими 14-дюймовими колесами і відносно низьким кліренсом, він не був особливо придатним для бездоріжжя».

Максимальна швидкість складала 116 км/год, британському Duster знадобилося цілих 22 секунди, щоб розігнатися до 100 км/год.

ARO 10 не тільки продавався як Dacia Duster у Великобританії та на деяких інших ринках, але й мав різні назви в Італії: Місцева компанія Ali Ciemme (ACM) збирала ARO 10 там у 1980-х роках і продавала його за ліцензією як «Aro Super Ischia» з 1,4-літровим бензиновим двигуном Renault виробництва Dacia. З 1,6-літровим бензиновим або дизельним двигуном від Volkswagen він продавався з 1987 по 1989 рік як Aro Enduro x4.

Турбодизель був представлений наприкінці 1988 року. Продажі автомобілів, зібраних в Італії, були не дуже високими, досягнувши 2500 одиниць у 1987 році і 1800 у 1988 році. 28% автомобілів з двигунами Volkswagen складалися з румунських деталей, решта – з італійських та німецьких. Версії з двигуном Volkswagen також були оснащені сильнішим диференціалом, щоб впоратися з додатковим крутним моментом.

Кінець компанії ARO був безславним: через погану ділову ситуацію колишньої румунської фінансової установи Bancorex компанія потрапила у фінансові труднощі в 1990-х роках. Однак кілька спроб приватизувати компанію були відхилені румунським урядом.

У 1998 році американський бізнесмен кубинського походження Джон Перес запропонував американським автодилерам франшизу. Близько 200 дилерів заплатили по 75 000 доларів за права на франшизу, що в сумі склало 15 мільйонів доларів. Ці права пропонувала компанія під назвою East European Imports. ARO пропонувався як надлишковий військовий автомобіль часів Варшавського договору.

Після того, як права на франшизу були продані, на дилерів чинився тиск, щоб вони надіслали грошові чеки або банківські перекази для отримання машин, які нібито зберігалися в порту у Флориді. Дилери відмовилися і наполягали на оплаті після доставки, що врешті-решт призвело до закриття компанії «Східноєвропейський імпорт».

У вересні 2003 року румунська держава продала 68,7% ARO компанії Cross Lander, що належала Джону Пересу, за 180 000 доларів США. Контракт передбачав, що компанія повинна була інвестувати 2 мільйони доларів США, чого, як стверджується, так і не відбулося. Замість цього, всі засоби виробництва та обладнання ARO були продані, що стало порушенням приватизаційного контракту. У 2006 році румунська держава подала до суду на Джона Переса за фальсифікацію документів з метою придбання компанії.

Планувалося вийти на ринок США з ARO 244 під назвою Cross Lander 244X, але фінансування закінчилося в лютому 2006 року. Cross Lander USA Inc. звільнила всіх своїх співробітників, продала штаб-квартиру і закрилася в лютому 2006 року. 15 червня 2006 року завод ARO подав заяву про банкрутство, після чого майно було поступово розпродано різним компаніям.

На Женевському автосалоні 2009 року Dacia вивела назву Duster з тіні і показала конццепт з цією назвою. На цей раз історія стала успішною, доказом чого є неймовірно велика кількість Dacia Duster на дорогах та поява нової моделі, в успішності якої вже ніхто не сумнівається.