Чому ми дратуємося

Повсякденне життя повне речей, які нас дратують: хтось голосно говорить по телефону, хтось шумно сьорбає суп, і це безкінечне очікування на транспорт, що спізнюється… Джо Палка, науковий журналіст американського “Національного громадського радіо” пояснює, чому нас дратують деякі речі, і каже, що найбільше людей виводять з себе непередбачувані події.

Чому нас пересмикує, коли по склу шкребуть нігтем?

Це питання не викликало особливого зацікавлення науковців, але зрозуміло, що частота звуку тут ні до чого. Ми реагуємо на так звану грубість – це якість, якої набуває звук, коли його амплітуда швидко стрибає то вниз, то вгору. Нас дратує саме непередбачувана зміна амплітуди.

Але чому? За однією з версій, подібна грубість звуку характерна для дитячого плачу (чи дорослого крику), тож, можливо, коли ми чуємо скрегіт нігтів по склу, то відчуваємо ті самі емоції, що й від людського крику.

Чому нас дратують чужі розмови по телефону?

Це – квінтесенція сучасних подразників. Річ у тім, що наш мозок – не пасивний слухач. Ми слухаємо активно і, сприйнявши частину інформації, чекаємо на продовження.

А в телефонній розмові, почутій зі сторони, цього немає, бо нам доступна лише половина діалогу. Мозок чекає і чекає на продовження, а потім трапляється “смисловий обрив”: ми хочемо дізнатися, що було далі, але не можемо.

Чому кохання усього життя може одночасно дратувати нас, як ніхто?

У кожної позитивної соціальної чи емоційної людської риси є й негативний бік. Якщо ми познайомилися з дуже приємною людиною, спершу ми ігноруємо ту соціальну ціну, яку вона платить за свою приємність.

А потім нас починає дратувати, що він чи вона затримуються допізна на роботі чи багато часу приділяють друзям. Або ж ми обираємо сильних, стоїчних людей – а потім скаржимося, що він чи вона не відкриває нам душу.

Іншими словами, на етапі першої закоханості ми ігноруємо ту соціальну ціну, яку платить людина за свої позитивні якості, бо в цей час ми дивимося на світ крізь рожеві окуляри. А от пізніше зворотній бік цих якостей починає нас дратувати.

Чи можна зіграти на чужому роздратуванні?

Спортсмени часом зумисне дратують своїх противників перед виступом, щоб вивести їх з рівноваги. Відомий приклад – коли Зінедін Зідан [під час фіналу Чемпіонату світу 2006 року] вдарив головою Марко Матерацці за те, що той образив його сестру. Але Матерацці прагнув не образити, а спровокувати Зідана.

Спортивні психологи кажуть, що люди роблять таке постійно: намагаються роздратувати опонента, щоб знешкодити його.

Яка частина мозку відповідає за роздратування?

У одному з психологічних досліджень учасників просили виконати певне завдання. Після цього експериментатор скаржився, що завдання виконане неправильно – спеціально, щоб роздратувати учасників.

При цьому в них активізувалася передня поясна кора. Цю ділянку мозку вважають таким собі вартовим, який пропускає емоції у кору, щоб мозок раціонально на них відреагував.

Колись нейрохірурги проводили цингулотомію – видалення нервових волокон з цієї ділянки, зазвичай для зняття стійкого больового синдрому. З’ясувалося, що після цієї операції люди стають менш дратівливими.

Джерело: www.bbc.com