Як залишатися оптимістом, коли навколо все погано

У такі непрості часи важко бути оптимістом. Смертність від COVID-19 як і раніше висока. Нових робочих місць в економіці також мало. Багато наших колег та діти «дійшли до межі» через пандемію: вони втомилися від стресу, виснажені і дратівливі.. Тож не дивно, що недавно на першій шпальті газети The Wall Street Journal, що публікує хроніки боротьби компаній і університетів з наслідками пандемії, вийшла стаття про кризу в організації дещо іншого типу – в клубі Optimist International, яка існує вже 110 років і відкриває відділення по всьому світу. Колись він налічував 190 тис. учасників, сьогодні – лише 60 тис., але лідери не здаються і незмінно віддані своєму головному принципу. «Якщо опиняєшся на самому дні, звідти є тільки один шлях – вгору», – нагадує керівниця одного з відділень цієї організації. За її власним зізнанням, вона вже знову відчула оптимістичний настрій.

Нам усім важливо знову відчути оптимістичний настрій. Прославлений теоретик лідерства Джон Ґарднер, чиї ідеї надихали не одне покоління керівників, говорив, що позитивні зміни рідко починаються зі сліпої віри або наївності, але вони не починаються з відчаю чи розчарування. «Перше і головне завдання лідера – ніколи не втрачати надію, – писав він у важкому і нестабільному 1968 році. – Потрібно вірити в себе і в своє майбутнє, але не потрібно думати, що в житті все просто».

Можна сказати, лідери допомагають тим, хто поруч з ними, бути реалістами – і оптимістами. Але як вам – як керівнику компанії або команди – підтримати бойовий настрій колег, коли всім зараз так важко? Як не втрачати надії, коли все здається безнадійним? Ось чотири поради на основі ідей провідних фахівців в галузі теорії організацій, управління інноваціями та навіть медитації, які, я сподіваюся, допоможуть вам скласти більш позитивну картину майбутнього.

Домагайтеся чіткого виконання поставлених завдань, але залишайте місце для «організаційного безглуздя»

У такі складні часи, як зараз, неможливо домогтися успіху без важкої щоденної роботи. Ми докладаємо багато зусиль у пошуку рішень для стурбованих клієнтів, у взаємодії з втомленими від стресу колегами і побудові балансу між роботою та особистим життям.

Але через зосередженість на деталях організаційних питань можна забути про силу уяви і мозковий штурм – і про те, що знаменитий професор школи бізнесу Стенфордського університету Джеймс Марч назвав «організаційним безглуздям». У своїй засадничій статті «Footnotes to Organizational Change» («Нотатки про організаційні зміни» – прим. ред.) він пише, як найбільш успішні лідери знаходять баланс між «очевидно раціональними процесами змін» – наприклад, ретельним плануванням і чітким веденням проекту, і вільним розподілом часу, експериментуванням, витанням у хмарах, тобто «деякими складовими безглуздя», які, можливо, «складно обґрунтувати», але які є важливими для системи інновацій в цілому.

Пошук цього балансу сьогодні важливий як ніколи не тільки для нормального функціонування організації, але і для емоційного благополуччя команд. Людині важко зберігати позитивний настрій, якщо немає можливості для гри

Запропонуйте кожному стати частиною рішення і дайте можливість змінювати ситуацію на краще

Більше 10 років тому Сара Сарасваті опублікувала знакове дослідження про те, як насправді домагаються результатів новатори і підприємці. Згідно міфології, відзначала вона, успішні інноватори пророкують майбутнє, якого не бачать інші, розробляють чітко продуманий план, як втілити своє бачення в реальність, і залучають необхідні для цього фінансові та людські ресурси.

Насправді ж головні провідники змін в більшості випадків для початку визначають, «хто вони» (позначають свої «характерні риси, переваги і можливості»); залучають те, «що вони знають» (свою «підготовку, знання та досвід»); і підключають тих, «кого вони знають» (свої «соціальні та професійні зв’язки»). Вона порівнює цей підхід до принципу «синиці в руках». Якщо ним керуватися, за її словами, запуск нового проекту або крок до якихось поліпшень «вже не є неймовірно ризикованим героїчним вчинком. Це лише дія в межах можливого з урахуванням обмежень у ваших звичайних обставинах».

Як казав Теодор Рузвельт, «роби, що можеш, з тим, що маєш, там, де ти є» – направляючи колег таким чином, керівники допомагають їм відчути в собі сили щось міняти і завдяки цьому віднайти оптимізм

Не займайтеся тільки новими ідеями – зміцнюйте особисті відносини

У такі безпрецедентно складні часи цілком природно відчувати спокусу зробити ставку на революційні ідеї: на цифрову трансформацію, переосмислення продукту, перебудову організації. Занадто часто при цьому лідери, захоплені образами майбутнього, не беруть до уваги людський та емоційний контакт, який допомагає їхній команді триматися і не втрачати настрій.

Шерон Зальцберг, одна з провідних експертів у сфері медитації, працює з фахівцями «допомагаючих» професій, викладачами та соціальними активістами, які прагнуть робити добру справу і вносити свій позитивний внесок. Вона закликає лідерів в цих сферах зосередити свої зусилля першочергово в межах своєї особистої зони впливу в радіусі метра навколо себе – сконцентруватися на роботі з клієнтами, пацієнтами, співробітниками і командами. «Меншість з нас наділені такою силою, завзятістю, даром переконання і харизмою, щоб відразу змінити щось в світі, – каже вона. – Та частина реальності, на яку ми в більшості випадків можемо спробувати вплинути, це наше безпосереднє оточення».

Щоб протистояти натиску негативу, не пропускайте жодної позитивної новини

Фахівці в галузі психології не в усьому бувають одностайні, але є практично незаперечна думка, яку поділяють чи не всі з них: людині властиво більш жваво реагувати на погані події та негативні емоції, ніж на хороші та позитивні. Щоб допомогти команді зберігати оптимістичний настрій, керівникам радять (нехай навіть перебільшено) підкреслювати обнадійливі сюжети і позитивні зміни.

За оцінкою психолога-дослідника Роберта Баумайстера, «потрібні чотири хороші новини, щоб переважити одну погану». Так що відкривайте (віртуальну) пляшку шампанського щоразу, коли команда досягає важливого результату. Проводьте з відділом заходи в Zoom з приводу кожного нового залученого клієнта. Робіть інформаційні розсилки з перерахуванням позитивних новин, щоб команді було легше відійти від невдач. І до себе ставитеся так само. «Замість того щоб засмучуватися через саркастичний коментар в соцмережі, прогорніть стрічку вниз і перечитайте чотири схвальні відгуки», – рекомендує Баумайстер.

Зараз непросто зберігати бадьорість і гарний настрій. Можна сподіватися, що запропоновані чотири поради допоможуть вам і вашим колегам не втрачати оптимізму. Якщо цього буде недостатньо, ви завжди можете увійти до складу Optimist International. Начебто в організації є місця для нових учасників.

Автор: Білл Тейлор (Bill Taylor) – один із засновників журналу Fast Company, автор книги «Simply Brilliant: How Great Organizations Do Ordinary Things in Extraordinary Ways»

Джерело: hbr-russia.ru