Чому зараз проблема токсичності стає актуальною як ніколи?

З епохою пандемії та масовим переходом на віддалену працю, межа між роботою та особистим життям почала стиратися. Вирішення особистих питань під час робочих годин, стало звичною справою, (в робочі години ми можемо вийти в магазин за продуктами, чи зайнятися домашніми обов’язками) це в свою чергу почало породжувати відчуття вини.

Щоб компенсувати його ми починаємо вирішувати робочі моменти в свій особистий час. Спершу це може бути перевірка робочої пошти під час обіду або у вихідні, робота допізна. Здається, що в цьому немає нічого небезпечного. Чи не так?

Проте далі бажання доводити свою необхідність та високу продуктивність починає рости. Компенсувати тимчасову відсутність, бути доступним цілодобово, щоб підтверджувати свою надійність та ефективість як працівника, стає нав’язливим бажанням. Безробіття та криза за віком починає породжувати бажання бути ідеальним та потрібним працівником . Ми починаємо вимірювати самооцінку кількістю годин проведених за роботою і відчуваємо вину, якщо недостатньо попрацювали — саме тоді нездорова думка: «я повинен бути ще більш продуктивним» захоплює нас.

Перерва у роботі сприймається як трата часу марно. Робочі моменти стають більш пріоритетними, тоді як повноцінний сон, адекватне харчування, спорт, соціальна взаємодія з близькими — переходять на другий план.

Якщо ж у нас залишається час, ми проводимо його, переглядаючи пости у соціальних мережах. І хочемо цього чи ні, але десь на підсвідомому рівні починаємо порівнювати своє життя з іншими. Ви бачите, як ваші друзі активно проводять час, починають вивчати щось нове, змінюють своє життя на краще. Глибоко в підсвідомості ми незадоволені собою. Ми відчуваємо себе невдахою. Адже картинку, яку ми бачимо з наших екранів, сповнена тільки яскравими моментами, багатими емоціями та успіхом, але ж ніяк не реальним життям, з його невдачами та розчаруваннями. Розуміючи, що в соціальних мережах існує ідеальна версія нас самих, ми всеодно задумуємося та звинувачуємо себе в тому, чому не я прокидаюся кожен ранок і не біжу в тренажерний зал, чому я не відвідав майстер-клас з миловаріння, чому я менш продуктивний чим ті, хто знаходиться поряд зі мною.

Що далі?

У вас може виникнути логічне питання, в чому ж небезпека, що я працюю на вихідних та хочу використовувати кожну хвилину з користю?

Нехтуючи своїми базовими потребами: такими як повноцінний сон чи раціональне харчування і віддаючи перевагу професійним чи нав’язаним цілям, ми втрачаємо фізичне та психічне здоров’я. Ми входимо в порочне коло, де від виснаження не можемо бути продуктивними, але маніакально прагнемо робити, хоч щось і натомість, щоб зупинитися та відпочити, продовжуємо далі, …а далі ми вигораємо до тла.

Вигорання — це синдром, який розглядається як результат хронічного стресу на рабочому місці, з яким не вдалось успішно впоратися. Для нього характерно почуття виснаження, негативне відношення та цинізм по відношенню до своєї роботи і зниження професійної ефективності.

Токсична продуктивність живить не тільки вигорання, але і є червоним світлом для інших проблем, такі як тривога і депресія.

Як боротися з токсичною продуктивністю?

Перш ніж говорити про засоби подолання токсичної продуктивності варто розуміти, наскільки далеко ви зайшли. На початкових етапах вам буде достатньо “оздоровити” свій розпорядок дня. Тоді як тривале “практикування” може призвести до того, що без допомоги спеціаліста справитися буде непросто.

Дана проблема має глибокі коріння, що криється в нас самих. Для початку спробуйте поставити собі питання: чому ми так робимо? Чому ми хочемо бути постійно зайнятими навіть тими речами, які нам не довподоби? Чому ми заздримо людям, які постійно активні? Часто буває, що люди з токсичною продуктивністю невзмозі однозначно відповісти на ці та подібні питання. Але з найбільш розповсюджених відповідей, які ми можемо почути: “Я повинен закінчити це сам, тому що ніхто інший це не зробить правильно”, “Якщо я не працюю, то ледачий”, “Я не можу зробити перерву — все провалиться”, “Я би взяв перерву, але ще багато потрібно зробити” і т.д.

Поради, що допоможуть у подоланні токсичної продуктивності:

1. Розділіть роботу та особисте

У вихідні та не робочі дні повністю відволікайтеся від роботи: не перевіряйте електрону пошту, та не переглядайте робочий чат, вимикайте робочий телефон. З керівництвом варто обговорити, що ви будете працювати у конкретні години, а у вихідні та після робочого часу не будете доступні.

Подумайте, чи маєте ви повноцінну обідню перерву, та чим ви займаєтеся під час неї. Присвячуйте цей час саме собі, а не завершенню робочих моментів. Візьміть за правило: немає телефона під час їжі. Робіть перерву після кількох годин постійної роботи.

Виділяйте достатньо часу на повноцінний сон, збалансоване харчування, фізичні активності. Проводьте достатньо часу з близькими, візьміться за старі хобі, що приносили вам задоволення чи подумайте, що нового можна спробувати. Плануйте відпочинок, адже це не просто слово. Відпочинок потрібен на 100%. Дослідження показують, що люди, які роблять перерви, в результаті більш продуктивні, чим люди, які це не роблять. Обміркуйте відпочинок, щоб він став життєво важливою частиною вашого розпорядку.

2. Складіть список дійсно важливих для вас речей

Інколи ми не відпочиваємо тому, що ми не знаємо, як можемо це зробити. Подумайте, щоб ви хотіли від життя по-справжньому, якби це не впиралося в час, гроші чи пандемію. Що це? Може написання роману, чи подорож в Індію, заняття живописом чи власна справа? Що дійсно принесе вам задоволення.

Коли ви визначитеся з речами, які вас окриляють та дозволяють розслабитися, опишіть ключові кроки, що зможуть наблизити вас до цього. Наприклад із застосунком Purport це зробити дуже просто — запишіть свої цілі встановіть реальний термін на їх здійснення та додавайте ключові задачі для їх досягнення, відслідковуйте прогрес та ваш рух до мети. І ви побачите як ваше життя починає трансформуватися.

3. Переосмисліть свою роботу

Перегляньте список завдань, який ви виконуєте кожен день. Подумайте, які справи можна відкласти на потім, а що потібно зробити в першу чергу. Зосередьтеся на тому, що для вас найбільш важливо. Не потрібно притримуватися того, що ваші друзі публікують в соціальних мережах. Не будьте продуктивні, тільки заради продуктивності. Нічого не примушуйте себе робити.

Токсично продуктивний мозок хоче, щоб кожна дія мала ціль, інакше ви даремно потратите час. Боріться з цим. Наприклад, замість того, щоб за чаєм перевіряти електрону пошту чи переглядати соціальні мережі, присвятіть цей час спокою та відпочинку.

Вам потрібно запланувати, коли закінчиться работа і розпочнеться час для заняття, яке вам подобається. Які б заняття не приносили вам радість, ви повинні планувати їх точно так, як ви плануєте кожний другий момент свого дня.

4. Тримайте баланс

Наш організм шукає його самостійно, якщо ми не робимо цього. Саме тут важливо помітити знаки, що в нашому житті щось не так і почати збалансовувати його. Якщо ви схильні до перепрацювання і це виходить з — під вашого контролю, змушуйте себе відпочивати — пройтися по вулиці, зробити розминку, подивитися кумедне відео — зробити будь-що маловажливе. Якщо ви користуєтеся Purport ви можете бачити наскільки завантажений ваш день чи тиждень, чи залишається час на відпочинок, та розвантажувати особливо напружені дні, якщо такі трапляються у вашому графіку.

5. Не порівнюйте себе з іншими

Кожен з нас унікальний, кожен має свій життєвий шлях та ритм. Соціальні мережі сприяють конкуренції між товаришами або навіть незнайомцями. Особливо під час пандемії часто можно побачити, що більшість людей публікують, які онлайн-курси вони закінчили, які навички набули та інше. Токсична продуктивність проявляється, коли ми занадто порівнюємо себе з іншими. Наприклад, ви можете відчувати себе нездарою від того, що ваша знайома прочитала 3 книги за місяць. Але ви ні в якому разі таким не є, якщо все що ви прочитали за цей час — це лише етикетка на молоці.

6. Зверніться за професійною допомогою

Якщо ви бачите, що самостійно не можете впоратися з проблемою, яка виникла, ваша одержимість роботою повністю оволоділа вами, варто звернутися до спеціаліста.