Що пропонують українцям виробники автодеталей: зарплати, умови, «плюшки»

Робота на іноземну компанію вдома, як альтернатива закордону

Натомість українці отримують усе більше можливостей з працевлаштування. Зарплати на таких заводах уже складають 70% від коштів, які пропонують на виробництвах у сусідніх країнах-членах ЄС.

Людмила Петренко працює провідним комплектувальником проводів на заводі німецької компанії Kromberg & Schubert неподалік Житомира. На підприємстві вона вже четвертий рік і дуже задоволена, рекомендує роботодавця друзям і знайомим. Крім повністю офіційної зарплати, вона має соціальний пакет – обіди коштом компанії, а також перевезення до роботи й додому.

«Це найкраща робота, яку я мала, – розповідає Людмила. – Комфортні умови праці: в теплу пору року працюють кондиціонери, а взимку – автономне опалення».

Свій завод під Житомиром на 2 тис. робочих місць Kromberg & Schubert відкрила у 2016 році, а за десять років до того запустила своє перше підприємство під Луцьком, де працює близько 5 тис. осіб. Компанія виготовляє кабельні системи для автомобілів Volkswagen, BMW, Audі, Seat, MAN, Škoda.

В Україні зараз представлено понад два десятки міжнародних компаній, які виготовляють компоненти для автомобілів відомих світових брендів. Уся продукція йде на експорт, річний обсяг якого вже перевищив мільярд доларів.

Переважно це виробництва, що потребують багато ручної праці (виготовлення кабелів, перемикачів, чохлів для сидінь, елементів електроніки, систем підігріву, компонентів для аудіодинаміків й іншого). Більшість компаній уже мають по кілька локацій, в основному в селах і невеликих містечках західних регіонів, і відіграють суттєву роль на місцевому ринку праці.

«Завдяки логістичній близькості до європейських автомобілебудівних заводів (OEM) Україна може бути успішним постачальником компонентів під конвеєрне складання (just-in-time), – каже Сергій Цівкач, виконавчий директор урядового офісу із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest. — Конкурентна вартість комунальних послуг, наявність трудових ресурсів, висококваліфіковані кадри (130 тис. випускників інженерних спеціальностей щороку) є одними з ключових переваг, які цікавлять іноземного інвестора».

1. Приваблива локація

В Україні, за даними UkraineInvest, працює понад 40 заводів іноземних компаній з виробництва автокомпонентів, на яких залучено більше ніж 60 тисяч осіб. Багато з них родом з Німеччини. Спочатку виробники деталей для авто освоювали західні регіони, а потім стали розширювати свої потужності далі на схід.

Першопрохідцем стала німецька компанія LEONI, яка виготовляє кабельні мережі для брендів Opel, Porsche, Volkswagen, Audi, Lamborghini та MAN і має виробничі потужності у 33 країнах.

У 2002 році компанія розпочала в Україні пілотне виробництво в орендованих приміщеннях, а в липні 2003-го відкрила свій перший український завод поблизу Стрия на Львівщині.

«Під час вибору місця для заснування підприємства в Україні LEONI керувалася кількома чинниками, – каже Христина Піжук, провідний спеціаліст з PR та маркетингу LEONI Wiring Systems UA GmbH. – Це густота населення, бо потужності виробництва передбачали велику кількість працівників; логістична концепція, зокрема наближеність до кордонів, хороші автомобільні шляхи, близьке розташування аеропорту; а також всебічна підтримка місцевих органів влади».

Поява заводу LEONI викликала справжній ажіотаж серед жителів Львівщини. Компанія активно співпрацювала у питаннях набору персоналу з обласним центром зайнятості. Працівників возили на роботу з усіх районів Львівської області.

«Люди дуже хотіли там працювати. Навіть у чергу ставали та чекали, поки хто звільниться чи з’являться нові вакансії», – згадує Руслана Палій, начальник відділу послуг роботодавцям Львівського обласного центру зайнятості.

Наразі на Львівщині відкрили свої виробництва з виготовлення деталей для авто шість іноземних компаній – LEONI, Fujikura, Elektrokontakt GmbH, Bader, «Бадер-Аунде Україна», ODW-Elektrik. В області спостерігається найвища концентрація заводів цієї галузі серед усіх регіонів України.

«Усі ці підприємства є ринкоутворюючими для нашого регіону», – каже Палій.

Те саме відбувається і в інших регіонах України, де з’являються підприємства міжнародних компаній з виготовлення компонентів для автомобілів. Вони стають одними з найбільших виробництв на місцевому ринку праці.

Так, у 2017 році LEONI відкрила під Коломиєю на Івано-Франківщині свій другий завод на 800 робочих місць, вклавши 15 млн євро. Це була найбільша інвестиція у регіон за 25 років. На той час, як заявляв міський голова Коломиї Ігор Слюзар, у місті не було підприємств, де б працювало більш ніж 350 осіб.

Згодом завод LEONI поблизу Коломиї розширили до 1,5 тисячі робочих місць. Загалом же на розбудову своїх потужностей в Україні німецька компанія вже вклала понад 110 млн євро, залучивши до роботи вісім тисяч працівників.

Основна маса заводів з виготовлення автокомпонентів сконцентрована на заході України, але інвестори все активніше придивляються й до інших областей.

«Сьогодні ми спостерігаємо інтерес іноземних інвесторів в галузі виробництва автокомпонентів і до інших регіонів України, центральних та південно-східних, у зв’язку з великою концентрацією виробництв даного сегменту в одному регіоні, що відповідно приводить до збільшення попиту на ринку праці та зростання заробітних плат», – каже Цівкач.

2. Зарплати й інші «плюшки»

Відкриття виробництв іноземних інвесторів з виготовлення компонентів для авто значно пожвавили український ринок праці. Від початку умови роботи там були привабливіші у порівнянні з українським бізнесом, перш за все через повністю офіційні зарплати.

Христина Хамик, яка закінчила інженерну геодезію у Львівській політехніці, пропрацювала на заводі німецької компанії Bader, яка спеціалізується на пошитті шкіряних чохлів для автомобілів преміумкласу, близько 2,5 років.

Дівчина жила в Городку Львівської області недалеко від заводу Bader і прийшла туди ще студенткою у 2015 році, отримавши свою першу роботу. Вона працювала в різних адміністративних відділах і зарплатою була абсолютно задоволена.

«Непогана була робота, – розповідає Христина. – Зарплата була досить високою як для мене студентки тоді. І, якщо взяти інші підприємства в Городку, зарплата була досить непогана. Вона не була нижче середньої».

Точну суму дівчина назвати відмовилася.

Обіди працівникам тоді не компенсували. Люди приносили свою їжу й розігрівали в мікрохвильовках. В офісі були також кавові машини й вода. Найбільше турбувала Христину під час роботи відсутність кондиціонерів. Влітку офісне приміщення, зроблене з пластику, нагрівалося дуже сильно. Чи вирішена ця проблема на сьогодні, невідомо. Коментарів від представників компанії «Бадер Україна» отримати не вдалося.

По інших заводах іноземних інвесторів цієї галузі наразі є стандартною компенсація обідів працівникам (частково або повністю) і розвезення до і з місця роботи. Найталановитіші люди можуть зробити непогану кар’єру. Христина згадує одного хлопця, який добре знав німецьку й англійську мови. Він стажувався у німецькому офісі Bader, а згодом переїхав на роботу до Німеччини.

Працівники на конвеєрі працюють у три зміни по вісім годин. Робота фізично є доволі виснажливою, не всім підходить такий ритм. Підприємства галузі з проблемою плинності кадрів стикаються постійно.

«На Fujikura значна плинність кадрів. Не всі люди витримують навантаження. Після розпаду СРСР і в 1990-х люди не працювали на конвеєрах, – розповідає Палій з Львівського обласного центру зайнятості. – Але дуже багато залежить від самих людей. На цих підприємствах дисципліна. Хто хоче працювати, той працює».

Зарплати поступово підвищуються. В оголошеннях про вакансії роботодавці зазначають найнижчий рівень, який можна отримати за місяць.

Якщо у 2017 році, коли відкривали завод LEONI під Коломиєю, працівникам конвеєру пропонували по 6-6,5 тисяч гривень на місяць, то у 2019 році зарплати зросли до 9 тисяч гривень, а на сьогодні – до 14 тисяч гривень.

Такі цифри називає і Палій. В середньому по галузі зарплати становлять 14-15 тисяч гривень. А якщо приходити додатково на роботу в суботу, як це дозволено, наприклад, на підприємствах з виробництва кабелів для авто японської компанії Fujikura, то працівник на конвеєрі може заробити до 25 тисяч гривень на місяць.

Наразі українські зарплати на таких підприємствах сягнули приблизно 70% від зарплат у країнах Східної Європи, які входять до ЄС. Це підтверджують історії українських заробітчан.

Так, переселенка з Донбасу Світлана Петренко, бухгалтер за освітою, з лютого 2019 року працює на заводі Zoltek в Угорщині. На старті вона мала зарплату в 500 доларів (близько 15 тисяч гривень), через три місяці її почали підвищувати. Зараз Світлана отримує 800 доларів (близько 22 тисяч гривень), працюючи по вісім годин на день у будні.

Їй компенсують вартість проживання у хостелі, умови в якому, за її словами, дуже пристойні. У кімнаті вона живе зі своїм чоловіком, на кухні в них є свій куток і власний холодильник, вони безплатно користуються пральнею.

Також видають спецкартки, куди щомісяця переказують певну суму коштів. Їх можна витратити на спортзал, музей та інші культурні активності або перевести в готівку, але тільки половину суми.

Якби рівень оплати праці на заводах в Україні був би вищим, це б дуже стримувало потоки заробітчан. А поки закордонні можливості для багатьох робітників видаються привабливішими.

«Достойні умови та рівень оплати праці за можливості залишитися вдома для людей важливі, – каже Марія Репко, заступник директора Центру економічних стратегій. – Але таких компаній поки не так багато, і конкуренцію за «блакитних комірців» Україна продовжує програвати Польщі та Німеччині».

3. Робота в умовах пандемії

Крім конкуренції з іншими країнами за українського робітника, два роки тому додався ще один виклик – пандемія коронавірусу, яка боляче вдарила по автомобільній промисловості. Жорсткий локдаун весною 2020 року суттєво вплинув на глобальні ланцюги постачання.

«Що стосується виробників автокомпонентів, то час доставлення компонентів від постачальників другого рівня (Tier 2) до постачальників першого рівня (Tier 1) збільшився від 15-25 днів до 150-350 днів, – каже Цівкач. – Відповідно, час доставлення компонентів від постачальників Tier 1 до заводів, де виробляються автомобілі, також збільшився».

Багато підприємств з виробництва автокомпонентів в Україні зіштовхнулися зі зменшенням замовлень і змушені були скорочувати робочі місця. Після жорсткого карантину в березні-квітні 2020-го на роботу вийшли не всі працівники.

«Зараз немає такої потреби в людях для цих підприємств, карантин дуже вплинув», – розповідає про тенденцію на ринку праці Палій.

Якщо у 2017 році сукупно всі шість міжнародних компаній з виробництва деталей для авто на Львівщині подали 5139 об’яв про відкриті вакансії до обласного центру зайнятості, то у 2020 році їх кількість зменшилася до 1202, а у 2021-му – до 796.

Александер Маркус, голова правління німецько-української промислово-торговельної палати, в інтерв’ю Deutsche Welle скаржився, що звернувся з листом про підтримку підприємств з виробництва автодеталей до голови уряду Дениса Шмигаля, але отримав відмову. В уряді зазначили, що підтримка виробництв, де працює понад 250 осіб, не передбачена.

Інвестори були не тільки здивовані не надто гнучкою політикою уряду в умовах кризи, а й звертають увагу на загальну ситуацію із захистом своїх прав в Україні.

«Ми б виділили те, що законодавство України є нечітким і надаються інтерпретації, а також відсутність чіткої програми підтримки бізнесу з боку держави», – відповіли у компанії LEONI на запитання щодо негативних моментів ведення бізнесу.

Але пандемія принесла не тільки мінуси. Щоб зменшити час очікування доставляння компонентів, світові автовиробники почали більше цікавитися виробництвами, які розташовані неподалік. Інвестиційна привабливість України у цій галузі суттєво зросла.

Загальна ситуація в економіці стала покращуватися з другої половини 2021 року. Відтоді підвищився й інтерес до України з боку іноземних інвесторів у галузі виробництва автокомпонентів. Зокрема, за півроку до UkraineInvest звернулася низка компаній цього сектора промисловості.

«Восени 2021 року в Україну приїжджала делегація однієї компанії – виробника автокомпонентів, яка повідомила, що у їхнього замовника є вимога, щоб постачальник компонентів мав виробничі потужності, розміщені на європейському континенті, – розповідає про один з випадків Цівкач. – Навіть країни Північної Африки їм не підходили, оскільки в такому разі потрібно було б здійснювати доставляння морем, а через можливий дефіцит морських контейнерів це спричинило б розриви у постачанні компонентів».

В UkraineInvest наголошують, що у 2021 році в Україні було посилено державну підтримку інвесторів, зокрема прийнято закон «Про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями в Україні», яким передбачено преференції у разі інвестицій на суму понад 20 млн євро. А зараз очікується прийняття нових стимулів для учасників індустріальних парків, які сприятимуть розвитку регіонів України.

Відчули поліпшення економічної ситуації й міжнародні компанії, які вже мають виробництво автокомпонентів в Україні. Зі збільшенням замовлень вони планують розширення потужностей.

«На сьогодні ми запускаємо в Коломиї дуже важливий для LEONI проєкт. Він принесе додаткових 2000 робочих місць в Івано-Франківській області», – повідомила Піжук.

Збираються наростити виробництво у 2022 році й на Kromberg & Schubert, про що заявила технічний директор українського представництва компанії Оксана Ткачук на зустрічі з колективом наприкінці минулого року.

А в UkraineInvest сподіваються, що нові можливості в Україні зможуть переконати українських заробітчан не їхати за кордон.

«Якщо у людини є вибір працювати вдома на хорошому підприємстві зі стабільним доходом чи обрати роботу за кордоном далеко від рідних і не завжди з кращими умовами праці, навіть за умови, що заробітна плата на 20-30% вища, то вибір буде переважно на користь дому. Тому якщо інвестор пропонує хороші умови праці, в нього не буде проблем з пошуком робочої сили», – переконаний Цівкач.

Джерело: finance.ua

Схожі статі

Які нові пільги для електрокарів діють у різних країнах Європи

Європейська Асоціація автовиробників АСЕА оприлюднила оновлений перелік пільг та бонусів, які у різних країнах євроспільноти надаються електричним, електрифікованим та іншим транспортним засобам із мінімальним рівнем…

Renault eWays ElectroPop: історичний крок вперед в реалізації стратегії Renault Group, орієнтованої на випуск конкурентоспроможних, екологічних і популярних електромобілів

Renault Group форсує свою стратегію розвитку електричного транспорту за рахунок технологічних і промислових ресурсів і 10-річного досвіду в цьому сегменті. Це допоможе компанії приймати сміливі…

Коментарі та відгуки

ukУкраїнська