Голосове керування в тренді: розмова на “ти” з автомобілем

“Гей, можеш відвезти мене в Київ до готелю “Україна”?” У наш час люди, які сідають в автомобіль, зазвичай не мусять довго розбиратися, а розмовляють завтомобілем, як з другом. А якщо пощастить, він ще й встановить потрібну температуру, відчинить чи зачинить вікно та ввімкне улюблену музику – і все це без натискання жодної кнопки. “Війна кнопок” в автомобілі вже давно закінчилася, і голосове управління стало однією з найважливіших операційних систем в автомобілі поряд з сенсорним екраном.

Так було не завжди. Адже коли Mercedes першим представив технологію під назвою “Linguatronic” понад 20 років тому, вона все ще важко заїкалася. І навіть якщо з часом багато чого покращилося, довгий час не було такого поняття, як вільне мовлення: “Навігація!”, “В’їзд до пункту призначення!”, “Київ! Хрещатик!” Той, хто хотів керувати автомобілем за допомогою мови, іноді відчував себе наче у дворі казарми, або ще гірше – інопланетянином перед натовпом учнів початкових класів. Адже діалог між людиною і машиною був виразно нерівним, позначеним непорозуміннями і тому зазвичай настільки розчаровував, що людина вважала за краще тримати рот на замку і знову намацувати кнопки і сенсорний екран. Навряд чи до якоїсь іншої функції в автомобілі ставилися так прискіпливо, як до голосового керування.

Але оскільки спектр функцій автомобілів загалом та інформаційно-розважальних систем зокрема незмірно зростає, перемикачі виглядають старомодно, пасажири вже губляться в меню на сенсорних екранах, а управління жестами, на думку багатьох експертів, ймовірно, обмежиться дуже невеликою кількістю команд, розробники та ергономісти змушені були порушити мовчанку і поставити мову на перше місце у своєму порядку денному.

Промисловість працює у двох напрямках

“Голосове керування – це одна з концепцій, за допомогою якої ми можемо керувати навіть складними системами в автомобілі просто і зрозуміло”, – каже компанія Continental. Слід визнати, що для фахівців ніколи не може бути лише одного рішення, тому в осяжному майбутньому вони залишатимуться вірними кільком кнопкам. Але зі значним вдосконаленням технологій та зміною моделі поведінки користувачів, яку змінили смартфони, усне слово в транспортному засобі стане набагато важливішим у майбутньому.

Галузь працює у двох напрямках: з одного боку, виробники зробили власні системи голосового керування більш зрозумілими, збільшили словниковий запас і відмовилися від команд, список яких потрібно вивчати напам’ять. Натомість водій стає на “ти” з автомобілем, і часто достатньо сказати “мені холодно” або “я голодний”, щоб машина змінила клімат або запропонувала найближчі ресторани.

Введення природної мови

Магічні слова для цього – “введення природної мови”: коли 25 років тому дебютувало голосове управління, воно могло працювати з 20 словами зі словника. Десять років по тому це було 50 000-70 000, а сьогодні – кілька мільйонів. Якщо врахувати, що середньостатистична людина живе протягом дня з активним словниковим запасом у 4 000 слів, то вже можна говорити про вільне мовлення. Тому з такими системами людині не доводиться продиратися крізь командні рядки і ланцюжки команд, а вона говорить порівняно нормальний монолог, а машина підбирає відповідні ключові слова. “Не людина, а технологія повинна вивчати словниковий запас, щоб система була успішною”, – каже один з розробників. Однак інтелект для цього знаходиться вже не в машині, а на серверах, і для зрозумілої розмови потрібне стабільне з’єднання з Інтернетом.

Водночас автовиробники також інтегрують зовнішні системи голосового управління: з’являється все більше автомобілів, в яких своє місце займають голосові асистенти від Google та Apple, а Alexa від Amazon стає цифровим співводієм. За допомогою голосового управління можна не лише дзвонити, вводити навігаційні маршрути або диктувати повідомлення, але й відкривати жалюзі у своєму розумному будинку або перевіряти запаси в холодильнику.

Більше не потрібні кодові слова

Тепер вам навіть не потрібні кодові слова на кшталт “Привіт, Мерседес” або щось подібне. Оскільки система постійно слухає, вона автоматично приєднується до розмови, коли вважає, що їй є що сказати. І вона не обмежується лише функціями автомобіля: як і Siri & Co, вона відповідає на питання про погоду або дає вказівки щодо місця призначення, а тепер навіть може розповідати анекдоти. Навіть нібито веселі інженери німецьких автовиробників розвивають певне почуття гумору. Кожен, хто запитує “Гей, Мерседес”, що вона думає про BMW, отримує у відповідь зухвале “очевидно, те ж саме, що і ви, інакше ви б тут не сиділи”. А якщо ви хочете налякати свого пасажира, ви навіть можете активувати катапультування сидіння, і система голосового управління слухняно почне зворотний відлік, який вона знову зупинить незадовго до запалювання, сказавши “просто жартую”.

У цьому є серйозний сенс. У середньостроковій перспективі система голосового керування також хоче розпізнавати настрої і впливати на них, і вже починає це робити, наприклад, у китайському автомобілі Ora Funky Cat. З вибору слів і тону голосу електроніка виводить емоційний стан і, в разі сумнівів, протидіє йому відповідною музикою, кліматом і освітленням, а також цілеспрямованою промовою.

Те, що до віртуального співводія недалеко, можна побачити на прикладі китайського конкурента Nio, де голосовому управлінню буквально надали обличчя: замість того, щоб просто базікати з екрану, його цифровий співрозмовник сидить на на приладовій панелі, дивиться на водія великими й уважними очима і таким чином практикує дисципліну, яку Siri & Co ще не освоїли – невербальну комунікацію.